Додаток 1 до листа

Міністерства освіти і науки України

від 01.07.2014 № 1/9 - 343

Педагогічні особливості навчання учнів шостих класах

 Серед новацій 2014/2015 навчального року такі: учні шостих класів, які  вивчали дві іноземні мови у п’ятому класі – продовжують вивчення за бажанням. Продовжиться, розпочате у п’ятому класі, вивчення інформатики; передбачено посилення використання здоров’язбережувальних технологій; підвищена увага приділятиметься природничій та екологічній освіті, оскільки розпочнеться вивчення двох природничих дисциплін географії та біології - важливою пропедевтичною базою для цього стало вивчення природознавства у 5-му класі.

У віковій психології діти шостого класу потрапляють у період молодшого підліткового віку (з 11 років). Тобто вік учнів 6 класу можна назвати перехідним від молодшого шкільного до молодшого підліткового або початком переходу від дитинства до юності. Ранній підлітковий вік – найскладніший період у розвитку дитини. У цей час відбуваються різкі якісні зміни, які стосуються усіх сфер функціонування особистості: відбувається бурхливий фізичний і розумовий розвиток, етичне і соціальне дорослішання, дитина має підвищену збудливість, імпульсивність, на які накладається статевий потяг, часто неусвідомлений. Важливим психічним новоутворенням раннього підліткового віку є розвиток довільності всіх психічних процесів. Учні-підлітки уже можуть самостійно концентрувати увагу, розвивати пам’ять і мислення, регулювати власні емоційно-вольові процеси тощо. Здатність сприйняття своєрідна: діти сприймають оточуючі предмети і явища неточно, тобто виділяють випадкові ознаки і особливості, що з якихось причин привернули їх увагу. Протягом навчання у шостому класі відбуваються кількісні та якісні зміни процесу сприйняття. Кількісні зміни полягають у збільшенні швидкості процесу сприйняття та кількості сприйнятих об'єктів, розширенні обсягу їх запам'ятовування тощо. Поступово в учнів формується здатність спостерігати явища навколишньої дійсності, тобто, виходячи з певної мети, помічати їх, виявляти істотні деталі, з'ясовувати взаємозв'язки між ними. Ці особливості учнівської психіки слід враховувати у процесі навчання. Вже з перших уроків у 6 класі учням бажано пропонувати завдання на спостережливість, виявлення істотних ознак предметів, встановлення зв’язків між кількома об’єктами тощо. Пам'ять учнів у цей час має переважно наочно-образний характер. Учні краще запам'ятовують зовнішні ознаки предметів, ніж їх логічну змістову сутність. У пам’яті учнів цього віку зв’язки між окремими частинами явища, що вивчається, є нестійкими. Учні погано уявляють собі загальну структуру явища, його цілісність і взаємозв'язок компонентів. Запам'ятовування, зазвичай, носить механічний характер, заснований на враженнях та багаторазовому повторенні. Тому процес відтворення завченого вирізняється неточністю, великою кількістю помилок, завчене недовго утримується в пам'яті. Віковий період 11-12 років характеризується переходом від механічної пам’яті до смислової, яка формується під впливом навчання і має  вирішальне значення у здобутті знань. Учні вже починають робити перші спроби, щоб запам'ятати доступний для них матеріал не дослівно, а осмислено. Необхідно систематично, впродовж тривалого часу, повторювати з ними пройдений навчальний матеріал. Необхідно пам'ятати і про дослівне запам'ятовування й відтворення, яке є важливим засобом нагромадження словникового запасу і культури мовлення, розвитку довільної пам'яті та самоконтролю, уміння помічати помилки у відтвореному та їх виправляти. З цією метою учням потрібно пропонувати багато задач і вправ, призначених для усного розв’язування. В учнів  6 класів переважає мимовільна увага (короткотривала), дитина легко відволікається на який-небудь подразник, активно реагує на все нове, яскраве і незвичайне. Зосередження уваги на одному і тому ж об'єкті важко дається учням у цьому віці і призводить до швидкої стомлюваності. Це звісно заважає процесу навчання. Всі ці фактори потрібно враховувати під час організації навчального процесу. Усвідомлення учнями значущості навчального матеріалу та важливості його засвоєння - умова стійкості довільної уваги. На кінець 6 класу обсяг і стійкість уваги дещо зростають. Учням можна пропонувати більші за обсягом тексти для самостійного читання, складніші задачі (з більшою кількістю дій) для розв’язування. З метою активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів бажано пропонувати їм самостійно складати задачі і ставити однокласникам запитання, які стосуються вивченого теоретичного матеріалу. Така практика розвиває пам’ять і увагу в учнів та вимагає вивчення теоретичного матеріалу. Щоб сформувати прийоми довільної уваги, слід поруч із звичайною діяльністю пропонувати учням завдання з її перевірки, а також завдання на складання плану діяльності та її контролю.  Стійкість уваги посилюється, коли зміст діяльності викликає зацікавленість, коли в об’єктів, що вивчаються, постійно виявляються нові особливості. Від стилю мислення багато в чому залежить успішність дитини у навчанні та подальшому житті. Тому навчальний процес має підтримувати довготривале мислення. З цією метою на уроках слід заохочувати учнів до роботи з підручником, систематично працювати над розвитком усної і писемної мови школярів (коментування дій, усні вправи, складання учнями задач і запитань), розв’язувати багато задач з логічним навантаженням, пропонувати учням творчі завдання, пов’язані з опрацюванням різних видів інформації та відповідним поданням їх виконання. У презентаціях бажано використовувати гіперпосилання. Крім того, що відбуваються зміни в когнітивній сфері, в цьому віці змінюється й головна діяльність учнів. Якщо у початкових класах головною діяльністю учнів була навчальна, то поступово в учнів  6 класу на перше місце виходить міжособистісне спілкування з дорослими і ровесниками, суспільно корисна праця, що позитивно позначається на розвитку психіки та особистості загалом. Навчання залишається важливим для дітей цієї вікової категорії, але пізнавальний інтерес до навчання знаходиться на стадії зацікавленості: легко виникає і легко згасає. Здебільшого він спрямований на процес навчання, а не на його зміст. Навчальні труднощі молодших підлітків багато в чому залежать від емоційної сторони навчання, інтересу, заохочення, похвали вчителя чи їх відсутності. Якщо вчитель не стимулює самостійність та ініціативу в учнів, а лише наставляє і контролює результати їх навчальної діяльності, то підлітки втрачають інтерес до навчання. Тому на уроках в 6-х класах слід приділяти значну увагу ігровим моментам. Розглянуті вище психологічні особливості учнів-шестикласників є загальними і найтиповішими для дітей даної вікової категорії. Вчителю слід мати на увазі, що вікові закономірності завжди проявляються через варіації індивідуальних якостей, які залежать від особливостей організму конкретної людини та її психіки. У шестикласників підсилюються індивідуальні особливості розвитку, пов’язані з розвитком самостійного мислення, інтелектуальної активності, творчого підходу до вирішення завдань. У цей період важливо, щоб вчитель допоміг учню навчитися самостійно здобувати знання: користуватися додатковою літературою, довідниками, словниками, комп’ютером, Інтернетом.          У 2014/2015 навчальному році 6 класи загальноосвітніх навчальних закладів перейдуть на навчання за новими програмами для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з якими можна ознайомитися на сайті Міністерства освіти і науки України за адресою: www.mon.gov.ua.          Для учнів 5-х класів чинними є рекомендації надані у листі Міністерства від 24.05.2013 р. № 1/9-368 «Про організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення  базових дисциплін в основній школі»          При виборі навчального плану для учнів 5-6-х класів необхідно користуватися наказом Міністерства освіти і науки України від 29.05. 2014     № 664 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03.04.2012 р. № 409» та листом МОН від 11.06.2014 № 1/9-303 «Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів та структуру 2014/2015 навчального року».

Директор департаменту                                                                 Ю.Г. Кононенко

              Праця є джерелом самоствердження,

           радощів,щастя і сенсом життя.

                                                                                                        

                                                                                                      

Г.С. Сковорода

Науково – методична проблема

методичного об’єднання   вчителів

трудового навчання:

«Впровадження інноваційних технологій

у навчально - виховний процес

як засіб формування успішної та

компетентної особистості учня на

уроках трудового навчання».                                                                         

                                           

              Предмет трудове навчання має на меті формування технічно, технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя і активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнологічного, інформаційного, суспільства, життєво необхідних знань, умінь і навичок ведення домашнього господарства і сімейної економіки, основних компонентів інформаційної культури учнів , забезпечення умов для їх професійного самовизначення , вироблення в них навичок творчої діяльності ,виховання культури праці , здійснення допрофесійної та професійної підготовки за їхнім бажанням і  з урахуванням індивідуальних можливостей.

               Реалізація змісту програми з трудового навчання повинна забезпечувати розв’язання таких завдань:

-         формування в учнів технологічного світогляду закріплення на практиці знань про технологічну діяльність , спираючись на закони та закономірності розвитку природи , суспільства, виробництва і науки;

-         ознайомлення учнів з місцем і роллю інформаційно-комунікаційних технологій в сучасному виробництві, повсякденному житті;

-         ознайомлення та залучення учнів до різних видів діяльності, формування необхідних для цього знань і вмінь, навчання учнів способів поводження з різноманітними засобами праці;

-         створення умов для професійного самовизначення, обґрунтованого вибору професії з урахуванням власних здібностей, уподобань та інтересів.

-         Формування в учнів культури праці, навичок раціонального ведення домашнього господарства.

-         Виховання активної життєвої позиції, адаптивності ,готовності до безперервної професійної освіти.

 

Методична робота з вчителями трудового навчання 2011-2012 н.р.

За період навчального року було проведено  2 секційних засідання методичного об’єднання.

Перше було присвячене аналізу роботи РМО в 2010-2011 навчальному році. На ньому учителі ознайомилися:

·        з «Інструктивно-методичним листом про вивчення трудового навчання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2011-2012 навчальному році»;

·        заслухано та обговорено звіт про діяльність районного методичного об’єднання учителів трудового навчання у 2010-2011 навчальному році;

·        було обговорено та затверджено план роботи РМО на  2011-2012 н. р.

У січні 2012 року було проведено секційне засідання методичного об’єднання, на якому було розглянуто і обговорено форми і методи залучення учнів до проектно-технологічної діяльності.

У листопаді з учителями трудового навчання було проведено семінар-практикум на тему: «Формування творчої особистості на уроках трудового навчання».

Проводилося засідання школи молодого вчителя:

-         у вересні 2011 року проведено засідання школи молодого вчителя трудового навчання на якому обговорювалася реалізація нової програми з трудового навчання та система варіативних модулів;

-         у грудні 2011 року проведено засідання школи молодого вчителя трудового навчання на якому обговорювалося  питання розвитку творчих здібностей на уроках трудового навчання;

-         у лютому 2012 року проведено засідання школи молодого вчителя трудового навчання на якому обговорювався зміст основних етапів проектно-технологічної діяльності;

-         у квітні 2012 року проведено засідання школи молодого вчителя трудового навчання на якому обговорювалася методика формування творчих умінь і навичок учнів на уроках трудового навчання.

Методична робота 2012-2013 навчальний рік.

         17.08.2012 року на базі Тернопільського ОКІППО проведено організаційне засідання  методичного об’єднання вчителів трудового навчання   на якому проведено аналіз роботи МО вчителів трудового навчання  району за 2011-2-12 навчальний рік та  обговорено план роботи на 2012-2013 навчальний рік.

         14.09.2012 року  було проведено  семінар практикум для керівників гуртків науково-технічного напрямку.

         19.10. 2012 року  проведено семінар – практикум  на тему: Створення умов для реалізації особистісно  організованого навчання, естетичного смаку, виховання та розвитку особистості.

         23.11.2012 року  проведено МО вчителів трудового навчання на якому обговорювалася проблема проектно-технологічної діяльності на уроках трудового навчання.

         У грудні 2012 року  проведено районний етап Всеукраїнської олімпіади з трудового навчання. Чотири переможці ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з трудового навчання взяли участь у ІІІ (обласному) етапі зазначеної олімпіади. 

15 березня 2013 року на базі Довжанківської ЗОШ І-ІІІ ст. проведено семінар-практикум  на тему: Методика викладання розділів програми трудового навчання які пов'язані із економічним аналізом об'єктів проектування.

Проводилася робота із молодими вчителями на яких  обговорювалися теми:

-         Вимоги до сучасного уроку. Сучасні технології навчання.

-         Принципи, форми й методи виховного впливу на дітей різних вікових груп.

- Методика використання навчального кабінету в процесі підготовки та проведення уроку.

-  Методика підготовки і проведення виховного заходу.   

 9 квітня 2013 року в приміщенні Великобірківського будинку творчості школяра проходила виставка-конкурс "Наш пошук і творчість - тобі, Україно!" Знай і люби свій рідний край.